Я проживала своє сумне життя в дитбудинkу, доки однажі якась добра жінка не вдо черила мене. Але як виявилося, головний сюприз чекав на мене ще попереду.
Дні в дитбудинkу були сумними та повсякденними. Нічого цікавого не відбувалося одне й те саме. Якось до мене підійшла вихователька і сказала: — Насте, ходімо зі мною. До тебе прийшли гості. Я прийшла з вихователькою до кімнати, де побачила чоловіка та жінку. Вони розглядали мене, а потім жінка сказала: – Привіт Настя. Мене звуть Маргарита, … Read more