Кілька місяців тому зі мною стався не щасний випадоk, який навчив мене цінувати добрі вчинки. Я зрозумів, що якщо я вчиню правильно, то отримаю за це нагороду. І в моєму випадkу це було більше ніж просто нагорода. Одного ранку, прямуючи на роботу, я проходив повз висотну будівлю і побачив на дорозі жіночу сумку. Цікавість взяла наді мною гору, і я відкрив її. Усередині я знайшов велику суму грошей, золоте кільце та мобільний телефон.
Я був розгублений, не знаючи, що робити, бо в мене ніколи раніше не було такої великої суми грошей перед очима. Я роздумував, дзвонити власнику чи ні. Через кілька хвилин я побачив текстове повідомлення на телефоні, яке гласило: “Якщо ви знайшли мою сумочку, будь ласка, поверніть за винагороду”. Потім було кілька телефонних дзвінків. Я подумав кілька хвилин і вирішив відповісти. Заговорив приємний жіночий голос, вона була дуже схвильована. Голос попросив мене зустрітися з нею якнайшвидше, щоб повернути її сумочку.
Я пообіцяв повернути сумку того ж вечора, тому що мені потрібно було йти на роботу. Того вечора ми зустрілись у ресторані у центрі міста. Виявилось, що жінка працювала бухгалтером на заводі, а гроші були зарплатою працівникам. У нас з Іриною відбулася довга розмова, і за кілька днів я запросив її зустрітися знову. З того часу минуло два роки, і тепер ми одружені, у нас тримісячний син. Я здобув щастя, зробивши добру справу. Я радий, що повернув гроші їхньому законному власнику замість того, щоб привласнити їх собі.