Я довгий час був батьком-одинаком, який виховував двох синів, після того, як 15 років тому моя дружина Леся померла від тяжкої хвороби. Це був важкий час, тому що мені довелося навчитися готувати та господарювати самостійно. Незважаючи на всі мої зусилля, з грошима завжди було туго. Моїм синам треба було навчатися в університеті, і я мав знайти спосіб їх утримувати. Тому я вирішив поїхати до Німеччини працювати водієм вантажівки, тому що мій колишній однокласник запропонував цю роботу – без необхідності вивчати мову.
Мої сини, Данило та Матвій, згодом закінчили університет, знайшли роботу та створили сім’ї. Мою внучку навіть назвали Лесею – на честь її покійної бабусі. Однак мій молодший син Данило важко утримувався на роботі, і його дружина Марина взяла під контроль його життя. Вони легковажно витрачали гроші на відпустку та взяли в кредит машину, і все це на гроші, які я їм надсилав. Я планував працювати в Німеччині ще кілька років, але через напружений графік моє здоров’я різко погіршилося. Коли я повідомила Данила та Марину про своє повернення, невістка була проти, бо втратила б фінансову підтримку.
Повернувшись додому, я знайшов будинок у хорошому стані, але виявив, що Марина підробила документи, щоб привласнити мою квартиру собі. Я зустрівся з нею та Данилою, але вони вигадували порожні відмовки. Я сказав їм піти і зрікся сина. З того часу минув рік, і, незважаючи на спроби мого другого сина Матвія примирити нас, я відмовляюсь приймати Данила назад у своє життя.