Два роки тому ми з чоловіком подарували нашій старшій дочці 50 тисяч доларів на покупку квартири як весільний подарунок. Ми сподівалися, що накопичимо достатньо грошей і на той час, коли наша молодша дочка захоче вийти заміж, щоб і її забезпечити квартирою. Проте наші плани змінилися, коли роботу мого чоловіка за кордоном було перервано через всесвітні обмеження, і він став безробітним майже на рік.
Ми витратили всі гроші, які накопичили за цей час, тому були не в змозі подарувати нашій молодшій дочці грошей на квартиру . І ось молодша здивувала нас, оголосивши, що вона виходить заміж і що їм треба десь жити. Вона стверджувала, що ми маємо купити їй квартиру, оскільки ми зробили те саме для її старшої сестри. Однак ми пояснили, що нині ми не маємо грошей на купівлю квартири. Вона запропонувала нам продати власну трикімнатну квартиру, щоб купити їй однушку, чого я робити не хотіла.
Тому запропонувала їй та її чоловікові переїхати жити до нас, допоки ми не зможемо дозволити собі купити їм квартиру. Однак вона відмовилася від цього варіанта, наполягаючи на тому, що ми зобов’язані забезпечити її так само, як і її сестру. Я розривалася на частини, бо не хотіла бачити свою доньку засмученою, особливо під час її ваrітності. Проте на той час у нас просто не було коштів, щоб придбати для неї квартиру.