Віра та Віктор стояли перед РАГСом, але Віра поки що не хотіла заходити. Вона чекала на подругу, але та не приходила. Віктор уже квапив її, адже наближалася їхня черга, але Віра чекала, вірячи, що подруга все-таки з’явиться. Але ж вона не приходила. Чекати вже не можна було. Молоді розписалися, зіграли весілля та поїхали у весільну подорож. На деякий час вона забула про подругу Настю, яка так і не прийшла на її весілля, але повернувшись із весільної подорожі, вона одразу їй зателефонувала. Настя кинула слухавку.
Віра ніяк не могла зрозуміти, чому подруга не хоче з нею спілкуватися, навіть на весілля не прийшла . Вони дружили вже п’ятнадцять років, але Настя раптом від неї віддалилася. Настя вийшла заміж п’ять років тому. Покликала Віру бути свідком на весіллі. Віра була щасливою, а тепер вона виходить заміж, а подруги немає поруч. Після заміжжя Настя поступово віддалялася від Віри, а потім взагалі припинила з нею спілкування. Чоловік, побачивши стан Віри, наказав їй одягатися і поїхати до подруги додому. Настя не хотіла їх впускати, але Віктор був рішуче налаштований. Він сказав Насті, що вона має все пояснити, бо Віра дуже переживає, а він на це більше не може дивитися.
І Настя розповіла, що на весіллі свекруха захоплювалася Вірою і казала, що син міг би одружитися з Вірою, а не з Настею. І все їхнє спільне життя наводила Віру в приклад. Насті було дуже неприємно. Вона залишалася у тіні Віри. Потім уже чоловік захоплювався Вірою і говорив дружині, що зробив поганий вибір, тоді треба було вибрати Віру. А Настя намагалася не спілкуватися більше з Вірою, щоб свекруха та чоловік перестали про неї говорити. А потім і чоловік її покинув. Після цих слів Настя заплакала. Віра обійняла її, і вони почали плакати разом. – Чому ти мені нічого не казала? Ми ж вигадали б, як їм на це відповісти. Подруги так сиділи довго, говорили та плакали. А чоловік Віри пішов у магазин, щоб купити щось випити.