Я не знаю, що сталося б з нами, якби моя мама не була такою сильною та вольовою жінкою. Мій батько завжди багато пив, часто піднімав руку на мою маму, вона його любила, терпіла, весь час прощала і думала, що він колись зміниться. Роки йшли, тато все також випивав, не працював, я навчався у школі, грошей постійно не вистачало, і ось тоді, моя мама просто зібрала всю волю в кулак, розлучилася з чоловіком, і ми переїхали до іншого міста. Незважаючи на те, що мамі було дуже важко, вона добре справлялася і завжди говорила мені, що я для неї мотивація і вона зробить усе, щоб ми нічого не потребували.
Спочатку, коли ми переїхали в інше місто, ми жили у маминої подруги, вона знайшла роботу для мами, за що ми їй дуже вдячні. Моя мама дуже старанно працювала, постійно пропадала на роботі, я ж незважаючи на те, що був хлопцем, сам готував собі обід та вечерю, розумів, що мама намагається робити все для нас. Минув деякий час , маму підвищили службовими сходами, вона стала добре заробляти, ми ні в чому собі не відмовляли, і у нас навіть з’явилася можливість відкладати кошти на іпотеку.
Мама накопичила певну суму, і ми внесли початковий внесок за будинок, і, коли в нас все налагодилося, з’явився тато і просив на колінах прийняти його, мама не змогла пробачити його і сказала, щоб він пішов. Насправді мені не боляче було, адже батько ніколи не брав участі в моєму вихованні. Коли ми переселилися в новий будинок, до нас почав навідуватися наш сусід, і потім я зрозумів, що йому сподобалася моя мама. Через деякий час дядько Віктор зізнався мамі в почуттях, зараз ми вже живемо разом, і дядько Віктор зміг замінити мені батька, подарував увагу та батьківське кохання. Я дуже радий, що колись моя мама прийняла таке рішення і не побоялася втекти від батька, щоб розпочати нове життя.