У мене на два з половиною роки був укладений контракт із фірмою, тому я був буквально замкнений у Фінляндії без можливості надовго їхати. Моя дружина відмовилася переїжджати зі мною, оскільки в неї вдома була своя улюблена робота та хвор а мама, яку необхідно доглядати. Сама вона приїжджала до мене щонайменше двічі на рік – під Новий рік та наприкінці весни, коли брала відпустку.
Вона поводилася, як завжди, говорила, що дуже сумує і благала не продовжувати контракт далі, тому що вона чекає на моє повернення додому. Останньої зими вона вже не так завзято зазивала мене додому, але я думав, що вона й так знає, що я приїду. Точних чисел я не називав – сюрприз хотів зробити. Приїхав додому до тещі, де вона жила, а теща в ступор впала, побачивши мене. Розгубилася, почервоніла, потім зблідла, спитала, якими долями. – Як це? Я повертаюся додому, тепер утрьох житимемо. Жінка розгублено дивилася на мене.
– Як же так? У Саші ж новий чоловік, – сказала вона. – Який ще чоловік? – Вони вже півроку, як разом мешкають тут. Боря – її колега. Вона почала зустрічатися з ними після останньої поїздки до тебе, – розповідала теща. – Вона казала, у тебе теж хтось з’явився, і ви вирішили роз лучитися. Папери давно підписані… А Саша вже на дитину чекає. Більш неприємної та несподіваної новини я дізнатися не міг. Точно ні з ким у Фінляндії не зустрічався, а дружині ніякого приводу вважати, що зраджую чи не люблю її, не давав, а вона знайшла собі когось іншого, хто був поруч, і роз училася зі мною через суд. У них із новим чоловіком тепер дитина буде, а мені, значить, і повернутися нікуди…
Теща по-людськи мене підтримала, запропонувала звільнити свою іншу квартиру від мешканців, але я відмовився. Тимчасово зупинився у батька з його новою сім’єю і намагаюся знову добитися переведення у філію за кордоном. Дружина навіть не знає, що я приїхав, сама не дзвонить, не пише, живе приспівуючи. А я не хочу, щоби вона знала. Ось заведу когось, тоді й з’явлюся.