Ми з дружиною дуже любимо одне одного і розуміємо одне одного з півслова. Ми вже багато років живемо разом, і я не можу уявити ще когось замість неї. Вона дуже добра, спокійна, дуже любить мене, розуміє мене, мені дуже комфортно. Але моя мама мою дружину недолюблює. Їй моя дружина не сподобалася, і вона демонстративно нам це показує.
Вона щоразу, прийшовши до нас у гості, намагається зачепити мою дружину. Навіть доводить її до сліз і тільки після цього йде до себе додому, як ні в чому не бувало. Я говорив із мамою на цю тему тисячу разів, але вона не може мене зрозуміти. Каже, що я гідний найкращої дружини. Я навіть говорив із сестрою, щоб вона поговорила про це з мамою. До сестри мама прислухається, але вона відмовилася, сказала, що мама має рацію і їй теж не подобається моя дружина. Не до вподоби їм моя дружина чомусь. Не можу їх ніяк зрозуміти.
Адже це мій вибір, я з нею живу, мене все влаштовує, ми любимо і розуміємо один одного. Чому вони просто не радіють за нас? Тому ми й вирішили винайняти квартиру далеко від моїх родичів. І це буде правильне рішення. Я зустрів друга, який працює у банку, і він сказав, що можна оформити іпотеку за маленькі відсотки та платити за свою квартиру, а не винаймати чужу. Ми так і вчинили.
Знайшли ідеальну двокімнатну, але ремонт поки що не зробили. Ні сестра, ні мама не знали про цю квартиру. Це наше із дружиною рішення. Але мені зателефонувала мама і почала кричати, що я не повідомив їй, що переїжджаю. Вона зажадала мою нову адресу, сказала, це моя дружина мене відібрала у матері і звинувачувала її у всіх гріхах. А я сказав, що ми хочемо поки приймати гостей, коли облаштуємося, тоді і покличемо. Хоч я не дуже добре вчиняю зі своєю ріднею, але я бачу їхнє ставлення до моєї коханої дружини, і це мене дратує.