Ранок Дарії Нікітіної вже багато років починався абсолютно однаково. Жінка жила одна, всі сусіди давно її іменували найбуркотливішою старенькою на районі. Свій титул вона чесно заслужила. Але сусіди з деяким розумінням ставилися до характеру Дарії Нікітіна. Всім було відомо, що доля у неї склалася дуже сумна. Був колись у неї син, загинув в аварії у 20-річному віці.
Після цього жінка почала дуже похмуро дивитися на життя. Для всіх стало звичним, що щоранку рівно о 8-й старенька виходить погуляти, зазвичай у цей же час вона бурчить на всіх, хто трапляється на її шляху. Вечорами вона голосно включала сумні пісні. Сусіди вже звикли, що намагатися з цим щось робити абсолютно безглуздо, тому просто змирилися. Але одного березневого дня все змінилося.
Дарина не вийшла на прогулянку, та й увечері була тиша. Її сусідка навпроти стурбувалася. Тітка Люба постукала, щоб дізнатися чи все гаразд. Дарина різко відчинила двері і подивилася на неї звичним похмурим поглядом, але щось у її обличчі незримо змінилося. -Тихо, у мене тут дитина спить! Тітка Люба здивувалася від таких новин. Незабаром по всьому будинку розлетілася звістка, що Дарину знайшов онук. Колишня дівчина її сина сама її знайшла. Жінка змінилася після зустрічі з хлопчиком, у неї з’явився новий сенс жити.