Галя досить рано вийшла заміж. Але життя зі свекрухою з самого початку не ладналося. Марія Петрівна завжди була незадоволена, вона робила не так. Галя намагалася зайвий раз не провокувати конфліктів і бути справді гарною невісткою. Всю критику свекрухи та її бурчання вона пропускала повз вуха. Через два роки після весілля Галя наро дила доньку, а ще за рік сина.
Онуки були копією сина, тому Марія Петрівна в них не чула душі. Тільки тиранія по відношенню до невістки тривала. Галя була дівчина дуже гарна, багато хто на неї заглядався. Чоловік дуже ревнував дружину, а свекруха постійно підливала олії у вогонь і нашіптувала всяке. Якось, коли Сергій прийшов додому п’яний, Марія Петрівна стільки всякого йому наговорила, що він ударив дружину, коли та повернулася з роботи.
Сльози образи обернулися на її очі. Це стало останньою краплею у чаші терпіння дівчини. -Більше ноги моєї в цьому будинку не буде! Того ж дня вона зібрала свої речі та поїхала до батьків. Після цього Марія Петрівна онуків більше не бачила. А син після відходу коханої почав періодично прикладатися до пляшки. Жінка скоро пошкодувала про свій вчинок, але є речі, які змінити не можна.