Я нарешті зміг купити собі квартиру і був на сьомому небі від щастя. Квартира була маленькою, але все ж таки затишною і в хорошому будинkу, де чергував консьєрж. Я часто подорожую велосипедом і був радий, що можу залишити велосипед біля входу. З перших днів мені стало зрозуміло, що консьєржу я не сподобався. Він ставився до мене погано, заявив, що за моїм велосипедом він стежити не зобов’язаний.
А я про це його не просив. Я сказав йому, що мій велосипед-моя проблема, я сам за ним стежу. Я купив спеціальне кріплення для велосипедів, дрилем просвердлив на стіні біля входу, щоб залишати його там. А наступного дня я помітив, що хтось навмисне спустив шини. Довелося ставити його у квартирі. До консьєржа постійно приходив син, і одного разу я почув, як вони говорять про мене з іншими сусідами. Вони скаржилися моїм сусідам, що від мене вічно пахне перегаром і що я спілкуюся з безд омними і привожу їх до будинkу.
Як я потім з’ясував, син консьєржа хотів купити мою квартиру і тому вони на мене намовляли. Я сказав, що справді хочу продати квартиру, і скоро до мене прийдуть покупці. Я вирішив скористатися чутками, що спілкуюся з безпритульними, і запросив до себе нібито покупців. Від чоловіка та жінки несло перегаром. Це всі помітили, не встигли вони навіть увійти до хати. Вони ледве стояли на ногах, а жінка навіть розбила вазу у коридорі. Консьєрж явно був лютий. Виходячи з моєї квартири, вони сказали, що це ідеальне місце для гулянок і вони обов’язково куплять мою квартиру.
Хитаючись, вони попрощалися з консьєржем і пішли. А консьєрж одразу підійшов до мене і почав просити, щоб я не продавав квартиру. – Живи, як хочеш, я тобі більше нічого не говоритиму. А сусіди навіть погодилися на те, щоб я свердлив дрилем у пізній час. Квартиру я продавати ніколи і не збирався, а вирушив я в театр, щоб віддячити моїм друзям, які працюють там акторами. Адже вони так добре увійшли до ролі, що врятували мені квартиру.