Михайло по-господарськи зайшов на кухню з великим пакетом продуктів. -Олено, ти дивися, що я купив! Це чорна ікра, натуральна. Я ще шпроти купив і шинку. Завтра треба ще банку оливок та в’ялене м’ясо купити. Свято потрібно організувати гарне, щоб гості залишилися задоволені. Незабаром у Михайла мало бути день народження. Стіл Олена накрила просто шикарний, дух захоплювало, коли дивився на велику кількість страв і смаколиків.
Олена витратила на це значну кількість часу. Гості були вражені частуваннями. У будинку Фролових зібралося багато людей, на день народження приїхали колеги, друзі та родичі. Усі посідали за стіл, стали їсти і пити. Найкращий друг Михайла сидів недалеко від Олени. Від горілки він сильно охмелів через кілька чарок, почав захоплено говорити тости. І ось він каже:
-Давайте вип’ємо за здоров‘я Михайла, щоб він завжди був таким щедрим, добрим і здоровим! Ти дуже важлива людина у моєму житті. Ніколи не забуду, як весело ми з тобою ще два роки тому бабами ходили. Олена густо поч ервоніла, Михайло зблід. Він після свята вмовляв дружину, що слова друга просто п’яне марення, але у Олени все одно залишився в душі осад.