Свекруха не давала мені спокійно жити цілих 5 років, але одного разу я вирішила взяти все в свої руки і дати відсіч.

Ще зі студентських років у мене завжди були nогані асоціації зі словом «свекруха». Всі навколишні мене жінки твердили, що якщо навіть ми з чоловіком будемо ідеальною парою, що свекруха знайде в мені недоліки. Як би я не намагалася уникнути в своєму житті такого, але як то кажуть «наші думки матеріальні», і я все-таки притягнула в своє життя жа хливу свекруху. Ще до весілля я завжди уникала знайомства з нею. І все-таки ми з нею познайомилися на проводах мого чоловіка в ар мію. Я тоді всіляко намагалася їй сподобатися: мила посуд, доnомагала накривати на стіл, і робила все, що вона говорила. Здавалося, я повинна була їй сподобатися. Але, на жа ль, вона мене не полюбила з першого погляду.

Я подумала, що вона просто ще не знає мене, і це її перша «захисна реаkція». Чоловік мій повернувся з армії, і ми вирішили розписатися. Ми не зіграли весілля, але вирішили провести затишний вечір в колі найближчих і відзначити цю подію скромненько. На той момент ставлення свекрухи до мене нітрохи не покращилося. Вона не упускала ні єдиної можливості принизити мене, образити і довести яка я нікчемна. Під її прицілом була не тільки я, а й мої батьки і рідні. І того вечора свекруха так нахамила мамі, що мама після цього з нею не стала навіть розмовляти. Я ж не переставала сподіватися, що налагоджу наші відносини своїм добром і терпінням. Чоловік мій, звичайно, прекрасно знаючи характер своєї матері, мене всіляко підбадьорював і говорив, що я не вин на.

Саме через сильну любов до чоловіка я терпіла її приниження і образи цілих 5 років. У період моєї ваrітності я вже не витримувала її причіпок і претензій. І ось, в останній її прихід вона почала говорити гидоти про моїх батьків. Тоді я, вже не витримавши, вийшла, відкрила двері і боязким голосом сказала: «Виходьте з мого будинку». Вона була ошелешена від моїх слів, як і, втім, я сама. І вийшла вона, не вимовивши і слова. Коли чоловік повернувся з роботи, я йому все розповіла в подробицях. Чоловік мій не став влаштовувати розборок і сказав, що я в праві вирішувати — спілкуватися з цією людиною чи ні. І на цьому наші зі свекрухою відносини стали обмежуватися тільки привітанням. З онукою бачитися я їй не забороняю. Нарешті, вона вже чітко розуміє, що не повинна переходити мої особисті межі і втручатися в наше життя.