Отримавши дзвінок від колишнього чоловіка з проханням забрати речі, що залишилися, Люба забарилася. Нещодавно дізнавшись про невірність Ігоря та його майбутнє батьківство з іншою жінкою, Люба зрозуміла, що зрада зруйнувала їх, здавалося б, ідеальний тридцятирічний союз. Незадовго до святкування їхнього “перлинного весілля” таємні стосунки були розкриті – через вагітність іншої жінки. Після їхнього розлучення Люба опинилася в лабіринті колись спільної квартири, яка раптово стала холодною і позбавленою тепла. Однак на самоті почало розквітати новопридбане почуття незалежності. Безперервні обов’язки її колишнього подружнього життя – від ранкових приготувань сніданку до рутинних вечірніх справ – випарувалися за мить, залишивши по собі незнайому, але бажану свободу. Подолавши первісний відчай і сумніви, Люба почала відкривати для себе нові можливості життя, не пов’язаного з потребами чоловіка. Хоча візит колишнього чоловіка під час її відпустки спершу викликав невдоволення, Люба залишилася незворушною.
Її спокій говорив про те, якою жінкою вона стає: якій комфортно на самоті, яка задовольняється самодостатністю. Вона навіть почала відкривати для себе силу повноцінного відпочинку, що омолоджує, і задоволення від приготування їжі тільки для себе. Коли приїхав Ігор, їхнє спільне минуле відгукнулося луною у їхньому дружньому спілкуванні. Однак, на подив Ігоря, будинок, який вони колись ділили, тепер носив сліди її нового незалежного життя. Акуратність, яку він пам’ятав, змінилася невимушеною безтурботністю, що свідчило про зміну пріоритетів у житті Люби. Хоча було очевидно, що Ігор шукав розради в їхній спільній історії, тоді як Люба рухалася далі.
Тепер її життя оберталося навколо власних інтересів та бажань, а не потреб колишнього чоловіка. Коли вона проводжала Ігоря за двері, її охопив смуток за людиною, яка колись була її партнером. Але зараз він був людиною, яка здійснила низку дій, які призвели зрештою до їхнього розставання. Однак на той час, як вона зачинила двері, на зміну докорам сумління прийшла знову здобута рішучість. Вона прийняла наслідки вибору Ігоря та зрозуміла, що настав час рухатися далі. Того вечора вона дозволила собі востаннє зі сльозами на очах згадати їхнє минуле спільне життя. Але тепер вона була впевнена: її нове життя не повинно бути затьмарене минулим.