У брата моєї подруги Світлани, Анатолія був кредит на 10 років з великими щомісячними виплатами. Сама Світлана ніколи не мала свого житла, і з чоловіком і двома дітьми вони жили в його квартирі. Якби щось пішло не так і чоловік це не схвалив би, вона могла б залишитися ні з чим. Тим часом мати Світлани жила одна у просторій трикімнатній квартирі, яка потребувала ремонту.
Нещодавно мати попросила допомогти їй із ремонтом, бо квартира була у поганому стані. Однак вартість матеріалів та робочої сили була високою, і ні Світлана, ні її брат не могли дозволити собі допомогти. Їхня мати теж була пенсіонеркою і насилу зводила кінці з кінцями через зростання цін. Під час сімейної зустрічі мати здивувала їх, сказавши, що має намір продати свою квартиру та купити однокімнатну з гарним ремонтом. Вона запропонувала Світлані та Анатолію взяти з квартири все, що вони захочуть, на згадку про своє дитинство. Хоча мати мала повне право продати квартиру, Світлана та Анатолій були здивовані та розчаровані. Вони сподівалися на якусь спадщину, а тепер здавалося, що їхня мати користуватиметься вирученими від продажу грошима сама.
Світлана також переживала, що у разі розлучення їй не буде куди повернутися з дітьми. Було ясно, що мати хотіла жити у більш комфортному будинку у старості, але ця новина залишила Світлану та Анатолія у невіданні щодо їхнього майбутнього. З одного боку, можна зрозуміти матір Світлани – вона просто захотіла забезпечити собі комфорт у майбутньому, але з іншого боку, якщо щось у житті Світлани піде не так? Де вони житимуть із донькою у разі чого?