Ми з Арсеном разом із шкільних років. Ми постійно перетиналися на перервах і в дев’ятому класі почали зустрічатися. Після закінчення школи ми одразу одружилися, бо хотіли бути разом якомога довше. Спочатку батьки допомагали нам матеріально, але ми розуміли, що це не може тривати вічно. Тож ми поїхали жити у місто, влаштувалися на роботу та почали заробляти гроші. У дитинстві я любила шити одяг для ляльок, а потім почала шити одяг для себе. Після переїзду до міста я стала на облік до Центру зайнятості населення, і мені пощастило – я потрапила на курси крою та шиття з обов’язковим працевлаштуванням. Під час навчання я отримувала допомогу з безробіття. Арсен пішов працювати на фабрику, там його навчили працювати.
Ми перестали брати гроші у батьків, а потім наші доходи настільки зросли, що ми почали відкладати гроші на наші цілі. Арсен був честолюбний, мав лідерські якості і не боявся брати на себе відповідальність, тому незабаром його призначили керівником групи робітників, а потім він став начальником цілого відділу. На той час ми винаймали житло, але планували використати накопичені гроші для початкового внеску за квартиру. Спершу ми хотіли купити власний будинок, а потім завести дітей. Проте наші стосунки змінились. Ми стали чужими один одному. У нас не було бажання поспішати додому, щоб якнайшвидше побачитися. Я брала більше додаткових замовлень і після роботи ходила пити каву з колегами, а Арсен залишався на роботі через виробничу необхідність.
Вдома ми виконували побутові обов’язки, але теплоти між нами не було. Одного разу, коли я несла продукти додому, на мене напав бродячий собака. Я вдарилася головою і знепритомніла. Прокинувшись у лі k арні, я дізналася, що ваg ітна. Я лежала на лі k арняному ліжку, і в моїй голові було багато думок. Як я могла не зрозуміти, що ваgітна? Як зміняться наші стосунки після того, як Арсен дізнається про вагітність? Коли Арсен приїхав, я сказала йому новину, і він дуже зрадів. Чоловік сказав, що ми все подолаємо. Наш ще не нар0 джений малюк вирішив усі проблеми у нашій родині.