Лілія вже багато чого пережила за свої 43 роки життя. Вона пізнала радість, любов, неприємності, щастя та, найголовніше, здійснення заповітної мрії. Будучи єдиною дочкою своїх батьків, вона була оточена любов’ю та увагою від народження. Її батько був учителем математики, а мати викладала у музичній школі. Однак Лілія не мала музичного таланту, і після того, як вона покинула музичну школу, мати і батько не змушували її продовжувати. У старших класах Лілія зрозуміла, що хоче приносити радість людям і робити світ красивішим. Вона думала про те, щоб стати ландшафтним дизайнером, але батько не особливо підтримував її, а мати хотіла, щоб вона стала лікарем.
Трrедія наздогнала їх, коли по мер батько Лілії, залишивши її та матір загубленою в житті та дуже вразливою. Лілія відклала свої мрії стати дизайнером, щоб вступити до медичного коледжу. Невдовзі вона стала фельдшером. Після здобуття наукового ступеня вона почала працювати в поліклініці. Лілія закохалася в Павла у віці двадцяти двох років і вийшла за нього, але їхній шлюб швидко розпався, і вони ро злучилися, не народивши дітей. Через деякий час Лілія познайомилася з Максимом, і у них почалися стосунки. Через рік вони одружилися, і Лілія народила їм сина Микитку. Однак незабаром жінка помітила, що Максим дуже егоцентричний і одержимий своєю зовнішністю, що почало її дратувати. Одного разу Лілія та Микитка вирушили за місто і, повернувшись додому, виявили у своїй спальні туфлі іншої жінки.
Лілія застала свою подругу Лізу та Максима разом. Максим попросив Лілію тихо піти, щоб їхній син нічого не зро зумів, і Лілія підкорилася. Після ро злучення Лілія вирішила здійснити свою мрію стати ландшафтним дизайнером та знайшла курси, які допомогли їй досягти цієї мети. Вона закінчила навчання та відкрила свій власний бізнес, створюючи красу в місті та добиваючись успіху у своїй кар’єрі. Через роки Лілія зіткнулася з Лізою в супермаркеті, і та спробувала загладити свою провину. Лілія подякувала Лізі за те, що вона допомогла їй здійснити її мрію, і пішла, відчуваючи жалість до неї: адже вона так і не знайшла кохання та щастя. А Лілія знайшла щастя – у своїй роботі та у своєму синові, і вона знала, що успіх і надалі буде на її боці.