Замішуючи тісто, я бурчала під ніс про те, що мій лінивий чоловік у черговий раз вирушив на рибалку і залишив всю роботу по хаті на моїх плечах. Раптом у мене задзвонив телефон, і це була моя онука Настя, яка завжди дзвонила мені рано вранці. Вона стурбованим голосом сказала мені, що нашій правнучці Даринці погано і сумно, і що дівчинка нічого не їла і не робила з самого ранку.
Я погодився притулити дівчинку-підлітка на тиждень або два, щоб допомогти їй з цією ситуацією. Коли приїхала Даринка, вона здавалася відстороненою і відмовлялася їсти чи розмовляти з нами. Ми з чоловіком помітили, що вона якось по-іншому поводиться, і зрозуміли, що нам потрібно придумати план. Ми вдали, нібито минулої ночі я серйозно за хворіла, що у мене проблеми з серцем, і що ліkар прописав мені щоденний спокій і жодних різких рухів. Мій чоловік і Даринка опинилися в ситуації, коли їм потрібно було доглядати за будинком і готувати мені 3 рази на день.
Під чуйним керівництвом мого чоловіка правнучка приготували їжу і навіть подавала її на таці, поки я лежала в ліжку. Ці кілька днів спонукали Даринку взяти на себе більше обов’язків, і вона незабаром почала допомагати мені в саду, вчитися готувати і навіть ходила кілька разів з моїм чоловіком на рибалку. На той час, коли Настя повернулася, щоб забрати Даринку, дівчинка була зовсім іншою людиною. Настя була вражена та вдячна за наше “ліkування”. Ми з чоловіком пишалися нашим маленьким планом і жартували з цього приводу перед сном. Але ми чудово знали, що ще багато потрібно зробити по господарству, тому домовилися з правнучкою зайнятися скрипучим ганком наступного тижня.