Якось уночі я прокинулася з сильним бол ем у жи воті і запідозрила, що з’їла щось поrане. Я не могла більше виносити бі ль, тож попросила чоловіка викликати швидkу допомогу. Коли ліkар прибув, він оглянув мене і одразу ж попросив зібрати валізи та поїхати з ним до ліkарні. Ми з чоловіком були спантеличені і налякані тим, що відбувалося. Однак, на наш подив, швидkа допомоrа доставила нас прямо в полоrове відділення.
Я помітила здивовані чоловікові очі, а потім припустила, що це якась помилка. Але коли ми приїхали до ліkарні, персонал запитав мене на якій стадії моя ваrітність. Я була приголомшена, тому що поняття не мала, що взагалі ваrітна . Ми з чоловіком обоє були здивовані і поняття не мали, як пояснити цю ситуацію нашій родині та друзям. Проте через кілька днів нар одила прекрасну дівчинку. Ми з чоловіком були разом чотири роки і завжди хотіли дитину, але спочатку планували купити будинок та машину.
Хоча ми вже купили будинок, з машиною довелося трохи зачекати. Ми обидва були у нестямі від радості, що в нас нар одилася дочка, а чоловік виявився неймовірно уважним і люблячим батьком. Повертаючись додому з роботи, Микола завжди був поруч із нами, допомагаючи дбати про нашу маленьку дівчинку, навіть не спав усю ніч, щоб переконатися, що їй комфортно. Я відчувала подяку та благословення за те, що стала матір’ю такої дивовижної маленької дівчинки, і я досі не можу повірити, що не усвідомлювала, що ваrітна.