Раніше я їздив на роботу на тролейбусі, бо там було більше місця, ніж у маршрутці, але там завжди було повно пасажирів, особливо пенсіонерів. Якось одна ваrітна дівчина сіла в тролейбус, і я не міг не помітити її великий живіт. Я припустив, що вона носить під серцем не одну дитину. Усі пенсіонери вже сиділи, а я стояв. Я чекав, що хтось із пасажирів запропонує їй своє місце, але ніхто цього не зробив.
Кондуктор помітила ситуацію і одразу ж покликала ваrітну дівчину до себе та запропонувала їй сісти. На мій подив, вона відхилила пропозицію і пояснила, що їде до ліkарні наро джувати. Вона була одна, бо її чоловік був у діловій поїздці. Хоча термін полоrів був призначений наступного тижня, їй потрібно було бути в ліkарні, щоб підготуватися до полоrів.
Пізніше вона пояснила, що випадково впустила телефон у раковину і не змогла викликати таксі, щоб потрапити до ліkарні. Їй довелося сісти на тролейбус. Усі її сусіди були на роботі, тож їй не було до кого звернутися за допомогою. Кондуктор поспівчувала її ситуації та попросила водія зупинити тролейбус прямо перед пологовим будинком. Це було проти правил, але водій погодився зробити це. Дівчина була вдячна і сказала їм, що в неї скоро нар одяться хлопчики-близнюки.