Раніше я жила у райцентрі та кілька років працювала на швидкій допомозі. Якось напередодні Нового року, повернувшись із чергового виклику, водій зупинився біля цілодобової крамниці, щоб купити каву, поки я чекала в машині. Я не була в настрої святкувати від слова зовсім. Поки я сиділа в роздумах, повз машину пройшла група галасливих, не зовсім тверезих молодих людей. Вони помітили мене в машині і почали поводитись нахабно, умовляючи вийти і відсвяткувати з ними Новий рік. Вони використовували нецензурну лексику та поводилися агресивно.
Один із них навіть відчинив двері машини і спробував мене витягнути, а я відбивалася від нього, як могла. У цей момент із магазину вийшов наш водій і швидко побіг до нас, помітивши цих п’яних дур нів. На ж аль, один із бешкетників почав бити водія, а інший штовхнув його так сильно, що той упав і розбив собі губу. Я була у жаху, все вийшло з-під контролю. На щастя, у цей момент підбігли міцні фельдшери з психіа триrної сл ужби.
Ми поверталися з дому пацієнта із загостренням псих ічним за хворюванням, тому крім нас була ще одна машина швидkої, яка тоді наспіла, щоб заспокоїти пацієнта. Я була вдячна, що Вадим і Толя пішли до нас, бо бешкетники не очікували, що вони виявляться такими сильними. Загалом, наші чоловіки швидко заспокоїли цих пси хів, впоралися з ними лише за п’ять хвилин. Незабаром на місце прибули прав оохоронці. Хлопців відправили до витверезника, де вони й провели ніч. Я вважаю, все було справедливо, адже такі небезпечні у нетверезому вигляді бешкетники не повинні були спокійно гуляти містом і заважати іншим насолоджуватися святами.