Юля вже три місяці як пішла від свого чоловіка. Вона винаймала невелику квартиру біля дитячого садка свого сина. Жити з мамою не вдалося, бо вона намагалася змусити Юлю повернутися до невірного чоловіка. А коли мати зро зуміла, що Юля не збирається жити зі зрадником, то стала сама влаштовувати особисте життя доньки. Постійно запрошувала до них додому зна йомих чоловіків, думала, що з кимось Юля житиме і буде щасливою. Але такі оглядини дратували жінку.
Тому вона й переїхала від матері. На роботі всі говорили про Новий рік, яке меню склали, яку сукню одягнуть, що робитимуть із зачіскою. А Юля зовсім не хотіла святкувати Новий рік. Але заради сина треба натягнути посмішку, поставити спідницю, зробити тортик. Все ж таки через дорослі проблеми син не повинен страждати, у нього має бути свято. Наступного дня Юля почала готувати салати. Син поки що спав, раптом у двері постукали. Юля відкрила та побачила перед собою велику справжню ялинку з гарним запахом хвої.
– А це я, приймайте гостей. – І вибачте, а ви хто? Тут із-за ялинки з’явилася голова чоловіка. Виявилося, що він був господарем цієї квартири, де жила його колишня дружина. Але дружина знайшла собі іншого чоловіка, поїхала з ним відпочивати, а квартиру здала Юлі. Некрасиво вийшло, Юля повністю роз уміла цього чоловіка, тому що у неї самої сталася зр ада у житті. Вона запросила його на чай. Поки Юля доробляла тортик, то вони розмо вляли, вже стемніло. За кілька годин мав наступити Новий рік. Юля запропонувала чоловікові зустріти його разом. А рівно через рік вони зустріли свято як подружжя.