Настя жила простим сімейним життям, все стало побутовим, і більше не тішило. Чоловік завжди зайнятий своїми робочими справами, у них ростуть дві доньки, поки що навчаються у школі. Ось нещодавно у Насті на роботі з’явився новий начальник. Він був дуже суворим, багатьох звільнив за найменші помилки, всі його боялися та поважали. Начальника звали Дмитро. Насті пощастило, бо кароокий Дмитро підвищив її, часто кликав до себе в кабінет, хвалив за хорошу роботу. Настя сама дивувалася, як у неї все виходило, адже вона особливо не намагалася догодити новому керівництву. Дмитро часто дивився на неї, не відриваючи очей. Настя відчувала на собі його пильний погляд. Щоразу було все важче це не помічати.
І одного разу, після довгого засідання, Дмитро попросив Настю затриматися. Вони були в офісі одні, здавалося, що у всьому світі існують тільки ці двоє. Дмитро обійняв Настю, сам потягнувся до її губ, а вона була зовсім не проти, одразу вийшли з голови чоловік з дітьми, існував лише Дмитро. Так вони стали таємними коханцями доти, доки до них в компанію не приїхала дружина Дмитра. Він довго казав Насті, що дружина це просто формальність. Але Настя чудово бачила, що до статусу конкурентки дружині вона не дотягує.
Його дружина була дуже ефектною білявкою із довгими ногами. На одному корпоративі дружина Дмитра озвучила радісну звістку, у них у сім’ї очікувалося поповнення. Настя все зрозуміла, вона більше не могла працювати в тому місці, де перед очима постійно мигтить Дмитро, вона звільнилася. Дмитро мовчки підписав її заяву. Настя вдома відчувала такий сором перед чоловіком. Він ні про що не здогадувався, але було просто невиносно з таким вантажем на душі. Настя цілими днями не виходила із кімнати. Якось уранці вона прокинулася від того, що якісь люди виносять їхні меблі. Поруч стояв чоловік, він обійняв Настю і сказав: -Я зрозумів, що тобі тут погано, до того ж мені запропонували підвищення закордоном, тож ми переїжджаємо. -Дякую, коханий, це саме те, що мені потрібно було.