Ця історія про Дімку, який був улюбленим синочком для своєї мами, і світлом у віконці для бабусі і дідуся. Дімі ніколи ні в чому не відмовляли, мама заради нього працювала іноді в дві зміни. Хлопець закінчив школу, і мама вирішила, що він повинен їхати вчитися в місто до її батьків. Дід раніше працював викладачем в університеті. У підсумку Дімку, звичайно, прийняли, але не на найкращий факультет. Незабаром дідусь з бабусею пішли в інший світ. Дімка до цього моменту вже працював, у спадок хлопцеві дісталася квартира. Він не став нічого там чіпати, ремонт там останній раз робили в 80-х роках, все стояло, як і за життя людей похилого віку.
І ось Діма вперше привів дівчину в будинок, їй не дуже-то і сподобалася обстановка, вона назвала її «бабусинська». А хлопець вирішив збрехати, що це знімна квартира. У підсумку, Олена переїхала до нього жити. Він вирішив брехати до кінця, викинув всі квитанції з його прізвищем. Викинув і сімейний альбом, щоб Оленка не дай Бог чого дізналася. Що він сказав про друк в паспорті? Просто, що господиня дала йому тимчасову реєстрацію. Олена, коли в’їхала, відразу захотіла міняти обстановку, але Діма возитися з ремонтом не хотів, сказав, що господиня nроти змін в її будинку.
Щомісяця він відносив rроші, ніби клав їх на банківський рахунок господині. У підсумку Олена запропонувала почати збирати на перший внесок по іnотеці, з нагоди вона стала працювати навіть більше, працювала репетитором і плюс писала дипломні для студентів. Довго б вони ще збирали rроші, але тут випадковим чином розкрився Дімин секрет. У нього вдома була велика бібліотека, яку зібрав його покійний дід, а Олена дуже любила читати. Так ось з однієї книги Діда випала фотографія, на який був Діма зі своєю бабусею, він там підліток, звичайно, але переплутати його вираз обличчя було неможливо. І тут Олена зрозуміла, чому Діма завжди сам ходив в банк, класти rроші на рахунок господині, навіть коли хво рів, і його прописка в паспорті. У підсумку Дімі ще довго довелося пояснювати і повертати дівчині всі rроші.