Ще з порога Настя зрозуміла, що до них у гості зазирнула тітка Валерія. — Звичайно, я їй не дозволю. Я розумію, що їй уже заміж пора, а то з такими темпами я онуків не дочекаюся, але не за нього. Ось, був у неї Паша, так ні, вона його не любила, чи бачиш. Вибрала найнебажанішого нареченого з усіх, мучся тепер… Настя знала, що на цю тему мама може говорити тільки з тіткою Валерією – сусідкою, яка дізнавалася про новини раніше, ніж вони відбувалися. — О, тітко Лєро, ви чаю випити зайшли, так? Це добре, бо без вас мамі було б нудно вдома. Дякую, що зазирнули, — Настя так і показувала свою неприязнь до сусідки. — Так-так, щось я тут затрималася. Піду я до себе, потім поговоримо, Тань, — сказала сусідка і випурхнула з дому. Настя з мамою довго не наважувалися починати таку важливу бесіду. Першою тишу не витримала мати Насті.
— Ти за нього не вийдеш і точка. Це не обговорюється. — Мамо, чому, назви причину. Я його дуже люблю, і він мене любить. Що може йти не так? Я запросила Семена до нас через 2 дні. Ви познайомитеся, він тобі сподобається, ось побачиш, я певна. — У нього є дружина та дочка, Настя. Інша жінка також зруйнувала нашу сім’ю. Тепер ти збираєшся відібрати сім’ю в іншої маленької дівчинки? – мати Насті схопилася за серце. Настя дала мамі краплі від серця та доnомогла їй лягти на диван. Коли Анастасія була ще зовсім крихіткою, її батько зрадив мати Насті з іншою молодшою дівчиною. Він потім довго стояв на колінах, благав вибачити його, обіцяв більше ніколи в житті навіть не дивитися на інших жінок, але все безуспішно, мати Насті була непохитна.
— Мамо, я не втручаюся в їхню родину. Звичайно, твоя Лєра розповіла тобі все так, як їй зручно, але, повір, реальність відрізняється від її розповідей. Настя розповіла, що дружина її kоханого Семена сама пішла від нього до іншого. Жінка забрала з собою і доньку, тоді ще 3-річну Карину, але через рік повернула її чоловікові, аргументуючи це тим, що вагітна, а з двома дітьми вона не впорається. — Я вже познайомилася з Кариночкою. Вона розумна, вродлива дівчинка, вся в батька, навіть зовні схожа. Не промовивши жодного слова, Тетяна заснула. Прокинулася ближче до вечора. — Ну, так уже й бути. Запрошуй свого Семена. Подивимося, хто тобі так закрутив голову.