Оля давно запідозрила те, що у чоловіка є хтось. Він пізно повертався додому, практично не проводив час зі своїм маленьким сином, не роз мовляв із дружиною. І ось ще подруга сказала, що бачила в машині чоловіка якусь дівчину. Оля пішла до мами за порадою. Та їй сказала: – Ні за що не руйнуй родину. Твій батько теж любив погуляти, але якась kоханка – це не привід, щоб твоя дитина росла без батька. Навіть не думай йти від нього, подумай про дитину. Оля вирішила, що мама має рацію. Якщо мама заради неї терпіла всі витівки батька, то й їй треба ризикнути заради сина.
Оля по чала догоджати чоловікові, виконувала всі його прохання, смачно готувала, не лаялася з ним. Просто намагалася бути ідеальною, аби він не вирішив піти від неї. А потім трапилося так, що її чоловік потрапив під скорочення, його звільнили, і він став без діла сидіти вдома. Оля працювала сама, продовжувала купувати все, що чоловік попросить. Дійшло до того, що чоловік попросив дружину велику суму грошей. Це було на подарунок для kоханки. Чоловік сказав: – Ти ж чудово знаєш, що в мене на боці є жінка, і якщо ти від мене не пішла, значить тобі це подобається, ти ро зумієш, що без мене жити не зможеш. Ну, ось якщо хочеш, щоб я залишився, то дай мені грошей. Оля не очікувала, що чоловік стане настільки нахабним.
Тим більше вона багато в чому відмовляла собі, аби купити більше продуктів додому. Вона не купувала іграшки синові, зате має віддати гроші для kоханки чоловіка. Оля набралася сміливості та відмовила. А потім слова самі полилися великим потоком. Вона п очала kричати на чоловіка, скидати його речі з балкона, вона його вигнала з дому. Після цього Оля відчула таке полегшення, на душі стало добре. Вона із сином пішла до магазину, купила те, що давно мріяла. Без чоловіка зрадника стало набагато легше, не треба було слухати маму і те рпіти всі ці приниження.