З ранку бабуся Дуся була без настрою. Вона сердито дивилася на свого чоловіка і різко відводила погляд. Це не віщувало нічого доброго. -Ну що, ти так і не згадав який сьогодні день? – Почала бабуся Дуся. -А який? Я всі дати важливі пам’ятаю і день народження, і весілля, і побачення. Вже 50 років разом із тобою, як не згадати. -Це зрозуміло, ну а сьогоднішню дату чому не пам’ятаєш? Бабуся Дуся психанула і вийшла з дому, мабуть, знову пішла до своєї сусідки. Поки її не було вдома, дід відразу підійшов до своєї шафки і знайшов старий блокнот.
Туди він дуже багато років записував усі дати. Він перегорнув весь блокнот, але сьогоднішньої дати не було. Це дивно, що за день сьогодні такий особливий. І тут прийшов кіт Васька, почав проситися до діда на руки. -Іди, Васька, не до тебе зараз, я ділом зайнятий. Вразливий кіт поліз на підвіконня. Він любив ходити ним, тільки ось гриз квіти, а баба Дуся цього не любила. І тут кіт зачепив один горщик із квіткою, він мало не впав, але дід встиг підхопити горщик. У ньому зростала незрозуміла квітка лимонного кольору.
Цікаво, де баба Дуся його взагалі знайшла. І тут ніби блискавка вдарила діда по голові, він згадав. Адже коли вони мали перше побачення, він тоді подарував уперше бабі Дусі букет жовтих квітів, ось яка дата сьогодні. Дід швидко зібрався і пішов у магазин. Повернувся він із великим букетом жовтих квітів, баба Дуся вже була вдома: -Ти все-таки згадав! – Зраділа баба Дуся. -У цьому мені допоміг наш кіт Васька, – щасливо відповів дід.