Андрій не любив їхати на підробітки у села. Але тут просила його сестра Тоня. Свою молодшеньку він просто обожнював, тому й відмовити не міг. Чоловік працював майстром з холодильників. У вихідні підробляв за фахом. З дружиною розлучився три роки тому, жив з мамою, у вихідні був вільний, от і підробляв за фахом. Майстром він був “золоті руки”, ціни не задирав, тому завдяки “сарафанному радіо” у нього завжди були свої, особисті клієнти. – Я Олі сказала, що мій брат найкращий по холодильниках. Вона живе одна, з дочкою, із грошима у неї проблема.
– Їхати недалеко, – сказала Тоня, і назвала таке глухе село, про яку Андрій навіть не чув. Але, як було сказано, він дуже любив сестричку, тож відмовити їй не міг. Ось і виїхав у суботу з ранку раніше. “Глуш. Напевно село в три будинки. І доріг, звичайно, ніяких”, думав Андрій, вирушаючи в дорогу. На диво, село, хоч і маленьке, було дуже затишним і чистеньким. – Нормальне село. І гарна природа, — задоволено кивнув він. Знайшов будинок подруги і вже під’їжджав до воріт, коли відчинилися двері, і назустріч йому вийшла дівчинка років трьох. Вона оглянула Андрія з ніг до голови і запитала: – Це ти нам лагодитимеш холодильник? – Спершу треба привітатись, – усміхнувся Андрій.
– Ой, привіт! – сказала дівчинка. І з цієї миті рот дівчинки не закривався. Вона балакала без зупинки. На Андрія впала купа інформації: і про те, що Зінка пліткарка, і про те, що без холодильника, як без рук, і про те, що продукти дорогі. Дівчинка не замовкла ні на хвилинку. Навіть, коли Ольга провела Андрія на кухню, і спробувала відвести свою бовтушку, але та не хотіла залишити одного майстра. – Вона мені не заважає, – сказав Андрій, і почав працювати. Іноді вставляючи пару слів у монологи дівчинки. Усунувши неполадки та здавши роботу господині, Андрій збирався вже йти. Ольга намагалася заплатити майстру, але той, пам’ятаючи бажання сестри, відмовився. Тоді господиня запросила його до чаю. – А у мами ще й фен зіпсований, – сказала Анюта. – Фен полагоджу в інший раз. Приїхав наступними вихідними, полагодив і фен, і ще дещо… А потім почав приїжджати дедалі частіше. А через рік Андрій із Ольгою одружилися. – Гарне я тобі замовлення підігнала? – раділа Тоня.