“Завтра на роботу, треба б раніше лягти спати, щоб вранці було легше вставати” – Думала про себе Катерина, спостерігаючи за тим, як стрілка повзе по циферблату. Вона похмуро видихнула, почала збирати зі столу і готуватися до сну. Коли вона лягла спати, мимоволі почала розмірковувати про своє життя. Дитинство і юність у неї були як у всіх, тут нема на що скаржитися.
Тільки на особистому фронті в неї нічого не складалося. Звісно, у її житті були чоловіки, але всі не хотіли серйозних стосунків. Взагалі Каті давно хотілося сім’ю та дітей, життя на самоті їй стало набридати. Усі її подруги вже встигли вискочити заміж та наро дити дітей. І всі в один голос твердили:
«Катю, ти найщасливіша з нас. Ми так сумуємо за своєю свободою. Життя перетворилося зараз на суцільні пелюшки та зобов’язання.» Далі йшли скарги на чоловіка та його рідню. У такій ситуації Катя не знала, що робити. Чи має сенс намагатися налагодити цю сферу життя, якщо усі стають нещасними в сім’ї? У Каті була улюблена робота, вона часто подорожувала, тішила себе дорогими покупками, але все здавалося не тим. Спочатку виникла ідея нар одити для себе, але вона не хотіла виховувати дитину без батька.