Ми з Василем 7 років зустрічалися, коли вирішили одружитися. Ми були знайомі ще зі школи, оскільки навчалися у паралельних класах. А потім доля розпорядилася так, що ми в один і той самий університет вступили. Саме тоді почалися наші стосунки. Після закінчення навчання ми обидва заглибилися у створення кар’єри та не планували сім’ю, але всі плани порушила моя випадкова вагітність.
Як порядний чоловік Василь зробив мені пропозицію руки та серця. Ми зіграли весілля, коли я була на другому місяці вагітності. Гості нас вітали та дарували подарунки, але найшикарнішим був подарунок батьків Васі – двокімнатна квартира. Відразу після весілля ми там оселилися. Незабаром я нар одила коханому доньку. І тут з’ясувалося, що квартира куплена на ім’я свекрухи , і вона категорично проти того, щоб мене з дитиною туди прописували.
Батьки Василя чомусь були впевнені, що наш шлюб довго не протягне, а дитину я нар одила від когось іншого і обдурила їхнього сина. Все б нічого, але ми одружені вже понад 10 років, у нас уже двоє дітей, а їхня думка так і не змінилася. Що з ними не таке? З онуками вони не спілкуються і тримаються на дистанції.