Віра одна виховала свого сина Олексія. Він успішно закінчив навчання, вже працює. Йому було 25 років, але дівчини у нього поки що не було. І Віра переживала, тому що їй вже швидше хотілося онуків. Нещодавно вона розмовляла зі своєю сусідкою Ірою в під’їзді. Іра розповіла, що розлучилася зі своїм чоловіком. Він виявляється зраджував їй. У неї залишилася дочка, їй 17 років, вже школу закінчує. Якось раз Віра побачила, що її син виходить з квартири Іри. – Синку, а ти що там забув? – Та я просто доньці Іри книжку віддавав.
Тоді Віра і зрозуміла, що у сина з’явилася дівчина. Вона навіть була рада цьому, тому що Іру знає давно, значить вони скоро сватами стануть. Та й дочка у неї дуже хороша дівчинка, пристойна. Єдине, що бентежило Віру так це те, що дочка Іри ще маленька, як-то все швидко у них зав’язалося. Але далі Віру чекала невелика подорож до сестри в сусіднє місто. Коли Віра повернулася, то вдома було так красиво прибрано, і пахло жіночими духами. Віра зрозуміла, що вдома була дівчина Олексія. Вона вирішила спуститися до Іри, поговорити про їхніх дітей.
– Іра, я все знаю. Ти не уявляєш, як я рада. Мене тільки вік трохи бентежить. – Так, мене теж бентежив, але Олексій сказав, що в наш час це нормально. Так що все добре. Нарешті поріднимося з тобою. Тим більше ти скоро бабусею станеш. – Так? Вже … Так швидко, ой ну я рада. Тільки що ж тепер робити. – Як що? Народжувати буду, ми з Олексієм плануємо скоро розписатися, весілля пишну робити не будемо, все ж на дитину гроші потрібно. – Постривай Ір … ти тут при чому? Я думала, що Альоша з твоєю донькою зустрічається. – Ні, зі мною.
– Іра, ти взагалі в своєму розумі? Ти його майже на 15 років старше, у тебе у самої дочка йому в дружини годиться, ти про що думаєш? Віра пішла від Іри зі скандалом. Потім повернувся Олексій з роботи, матері відразу сказав, що якщо вона не приймає його наречену з дитиною, то він йде жити до Іри. Віра ніяк не могла змиритися з такою думкою. Через півроку Іра народила сина. Віра спостерігала за тим, як щасливий Олексій гуляє з коляскою по парку. І все ж вона не витримала, не могла довго злитися, тим більше, коли побачила онука. Прийняла Віра Іру, хоч і було нелегко.