– Вітаю з шістдесятиріччям, матусю! – сказала Марина, віддаючи подарунок у гарній упаковці. – Дякую, доню! А що там? – Запитала Ольга Захарівна. – Відкрий – побачиш! Ольга Захарівна зашуршала обгорткою і тут же до них підбігла Галина Петрівна, подруга мами. На світ було вилучено гарну сумку. Стиль – класика. Колір чорний. З дуже дорогого матеріалу. Але Ольга Захарівна не звернула на це уваги. Натомість заблищали очі у Галини. У двері подзвонили. Іменинниця пішла зустрічати гостя. Прийшов онук. – З Днем народження бабусю! – Сказав Саша, простягаючи подарунок. Така ж святкова упаковка, але менший розмір. Розкривши упаковку, Ольга Захарівна побачила чорний гаманець. Той самий дизайн, що у сумки.
Дякую, рідні мої! А тепер, прошу до столу! Через три дні Марина, проходячи повз магазин, побачила через вітрину Галину Петрівну. У тієї на плечі висіла сумка, така сама, яку вона подарувала мамі. – Мамо, ти як? У тебе все добре? – Запитала Марина, зателефонувавши матері. – Все просто чудово, – весело відповіла Ольга Захарівна, і, вибачаючись, додала, – доню, ти знаєш, я твій подарунок віддала Галині. – Мамо, подарунки ж не можна передарювати! Я за неї чотири тисячі заплатила. Півроку копила! – О Боже! Навіщо ж треба було дарувати таку дорогу річ?
Тому що я хочу, щоб моя мати добре виглядала! – Як же нам бути? – Треба вимагати назад! – Доню, я не зможу, – засмутилася Ольга Захарівна. – Я зможу. Головне, щоб ти не передумала. – Не передумаю… – Галино Петрівно, ви повинні повернути сумку, – сказала Марина, прийшовши до тієї. – Ось ще. Ольга мені сама подарувала. – Галино Петрівно, я знаю, як ви вмієте випрошувати. Давайте не доводити справу до поліції. У мене ж зберігся чек, і я будь-якої миті можу заявити, що ви вкрали сумочку. – Ти цього не зробиш! – Зроблю, не сумнівайтесь.
Галина Петрівна ще півгодини сперечалася, але змушена була піти назад. – Ось, мамо, твоя сумка. І навчися вже говорити своїй подрузі “ні”! Скільки вона у тебе речей виклянчила? – Вистачає. Ти знаєш, вона й гаманець просила, а я не віддала. – А де гаманець? – Зараз принесу. Повернувшись із гаманцем, Ольга Захарівна відкрила його і в боковій кишеньці виявила стодоларову купюру. Тут же лежала записка: “З днем народження, бабусю!” – Ось бачиш, ювілей пройшов, а подарунки не скінчились!