У дитинстві мама морила мене голодом, щоб у мене не було зайвого жиру, але коли вона переключилася вже на мою дочку, я не стерпіла.

Моя мама-колишня балерина. Вона займалася балетом все своє свідоме життя. Потім, після nологів, вона взяла перерву. Але як тільки мені виповнився рік, мама повернулася до улюбленої справи. Скільки я пам’ятаю, у мами завжди була тендітна статура: тонка талія і стрункі ніжки. Я пам’ятаю, вона мені говорила, що більше 55 кілограм вона важила тільки в положенні. Я ж фігурою пішла в тата. У мене завжди були широкі плечі, талії майже не було, а ноги я перекачала, займаючись футболом. Мама мої інтереси не схвалювала. Вона мріяла, щоб я пішла по її стопах. Коли мені було 6, мама отримала трав му і перестала виступати, проте почала викладати в школі балету. Я ніколи не була повною, але мама, надивившись на своїх учениць, завжди говорила, що мені потрібно худнути. Вона придумувала для мене всякі діє ти і змушувала дотримуватися їх. Коли мені виповнилося 12, мама з батьком роз лучилися. Тоді я думала, що я головна причина їх роз лучення, так як тато завжди захищав мене, коли мама забороняла їсти шматочок хліба за обідом.

Ніхто не здивувався, що на суді я вибрала батька. Скоро мама вийшла заміж. Побачивши, що в мені немає нічого з її світу, мама перестала зі мною спілкуватися. Наше спілкування обмежувалося дзвінками і зустрічами у свята. Тато вдруге одружився, коли мені було 20. Я відразу подружилася з тіткою Інною та її сином, 13-річним Марком. Зараз у мене у самої є дочка. Ми з чоловіком обидва маємо досить спортивну статуру. Нічого у нас ніде не висить, але і худенькими себе називати не можемо. Дочка, звичайно ж, стала такою ж. Рік тому не стало моєї бабусі по маминій лінії. Тоді мама побачила вперше свою внучку, а я її — через стільки років. Образ мами, постава і фігура майже не змінилися, тільки шкіра стала старішою. На подив, внучка їй сподобалася. Я чекала, коли ж мама зробить їй зауваження, ну, не могла вона без цього, а моя дочка вже 5 років займалася фехтуванням.

Я як відчувала… після тижня, проведеного бабусею і онукою разом, дочка почала недоїдати, вирішила піти зі спорту, морила себе якимись жах ливими дієтами. Я ж знала, звідки вітер дме… Ми цілий рік крутилися по дієтолоrам, ендокринологам, а більше по nсихологам, щоб дочка зрозуміла, що у неї немає зайвої ваги і не потрібно ні від чого позбавлятися. Ми багато rрошей і енергії на це витратили, але дочку повернули до нормального життя, а значить, це того варте, хоч дівчинка і вирішила залишити фехтування і займатися сучасними танцями. Днями мені подзвонила мама і сказала, що хоче забрати внучку до себе на літні канікули, мовляв, вона вже цілу програму для неї придумала, але я сказала, що у дочки занадто щільний графік занять, і влітку вона поїде в танцювальний табір. Я думаю, що краще вже тримати маму подалі від дочки, поки у останньої не зміцніє психіка, а то в підлітковому віці легко поранити одним словом — і то на все життя.