Напевно, в кожній другій сім’ї така ситуація, коли невістка не хоче жити зі своєю свекрухою. Ось і у мене така ж. Я зі своїм чоловіком вже 15 років живу разом. Коли я виходила за нього заміж, то відразу ж сказала йому, що хочу жити окремо. Перший час ми жили на орендованій квартирі, а потім зрозуміли, що потрібно куnувати свою. Взяли квартиру в іnотеку, платили за неї 15 років. За цей час у нас наро дився син, зараз йому 10 років, і у нього є своя кімната. Нам зручно в своїй квартирі, у кожного є своя кімната, але ми хочемо розширюватися. Думаємо, брати квартиру побільше, знову в іnотеку. Чому я ж все-таки не хотіла жити зі свекрухою?
Вона жила в селі, чоловік її давно пішов з життя. Вона 10 років жила одна. Ми приїжджали, привозили взимку їй продукти, а влітку ми доnомагали їй копати картоплю. У неї є ще молодший син, але у того дружина, яка блакитних кровей, село для неї чуже. Ми їх не засуджуємо, швидше заздримо; виявляється, так можна було. До речі, вони живуть в орендованій квартирі вже 13 років. Про свою квартиру вони навіть не думають, іnотека для них кабала.
Це добре, що я зі свекрухою не живу. Коли приїжджаю до неї в село, вона мені рушити не дає без її дозволу. Уявляю, що б ми робили на одній кухні … Але свекруха вже не в тому віці, що раніше, в селі залишатися їй буде складно. Вона вже старенька, їй 68 років. Не сьогодні-завтра вона продасть свій будинок, а йти їй буде нікуди. Найближчий будинок-наш. До молодшого сина вона не піде, відносини у неї хороші тільки з моїм чоловіком. І як мені жити потім з нею? Як поводитися? Квартира-то наша з чоловіком, загальна. Я точно свекрусі не дам в ній господарювати. Але вона жінка противна, почне качати свої права. Ми ж ще хочемо розширюватися, і вона точно переїде до нас. Молюся, щоб цей день не настав.