Василина була старшою донькою в сім’ї і, отже, була другою мамою для 2 сестер та брата. Вона сама їх годувала, одягала, до школи відправляла — мати була на роботі, батька не стало зарано. Залишилися дві жінки одні з клопотами від трьох дітей. Численні родичі Васі навіть про її існування не згадували – не дзвонили ні на день народження, ні особливо без приводу. Згадали родичі Васю, лише за 15 років. Василина вийшла заміж за сильним коханням і лише за пару днів до весілля вона зрозуміла, що зірвала куш – чоловік не тільки розумний і цікавий Васі, але й грошей не потребує – свої вистачає.
Після весілля Вася та Сашко будували будиночок біля моря. За 2 роки повністю добудували. Тоді й побігли родички Васі до неї. Двоюрідний брат зі своєю дружиною та сином відрізнилися від усіх повністю. Вони приїжджали щороку і нічого не робили. Невістка не доnомагала з прибиранням, а брат Сашка охороняв диван 24/7. Коли востаннє ця сімейка приїхала відпочити за безкоштовно в будиночку біля моря, все було гірше, ніж зазвичай – ті всю їжу з’їдали, а в магазин не ходили, весь час знаходилися вдома, звичайно, про особистий простір сестри вдало забули. Вони залишилися цілих 2 місяці, а Васі з чоловіком соромно було їх виганяти з дому. Тоді наша Васька вирішила ось що.
Якось вона з чоловіком вийшла з дому, залишивши на кухні записку: «Буду пізно, приготуйте, будь ласка, що-небудь на вечерю.» Повернувшись увечері, Вася справді виявила маленьку каструлю із супом на плиті. Родичі не раділи такому розкладу. Здавалося, вони навіть чекають на вибачення. Наступного дня Вася зробила те саме. Після четвертого разу Вася повернулася додому, а родичів як не бувало. Вона побачила на столі лист і зрозуміла – родичі нарешті повернулися до себе і, можливо, назавжди. Відразу після прочитання листа Василина відчула себе винною перед родичами, але пізніше дійшла висновку, що вона просто відстоювала свої позиції.