Як мати двох синів, я люблю їх обох однаково, але допомагаю лише одному з них. Моє рішення викликало розлад між мною і моїм молодшим сином, Іваном, і моя мати постійно лає мене за те, що я не ставлюся до своїх дітей однаково. Однак у мене є тверда впевненість: хто найімовірніше піклуватиметься про мене в старості, у того я й маю вкладати гроші зараз. Будучи найманою працівницею в Італії протягом останніх 12 років, я витратила багато сил та здоров’я на свої заробітки.
Я також розумію, що мені знадобиться догляд, коли я повернуся додому за кілька років. У свої 64 роки я планую працювати максимум до 70 років, тому в першу чергу мені потрібно думати про себе та про свою комфортну старість. Я збудувала будинок для свого старшого сина, Андрія, і передала йому всі права власності. Я також дала його дружині 6000 євро на покупку машини, щоб вона возила онуків до школи. Сподіваюся, вони оцінять мої інвестиції і будуть ставитись до мене відповідно, коли я повернуся. Мій молодший син Іван ображається на мене за те, що я допомагаю лише його старшому братові .
Він успадкував квартиру від матері мого колишнього чоловіка, яка любила його тільки за те, що він найбільше схожий на її сина. Іван продав квартиру та пустив усі гроші на вітер. Я попередила його, щоб він не сподівався на мої гроші, бо він уже отримав свою спадщину і неправильно нею розпорядився. Мама щодня докоряє мені за те, що я не забезпечила Івана квартирою, але я з нею не погоджуюся. Я вважаю, що Андрій та його сім’я – це ті, хто піклуватиметься про мене в майбутньому, тому я маю інвестувати в їхню родину. Андрій підтримує моє рішення, а Іван, сподіваюся, якось зрозуміє мої мотиви.