Коли я сиділа за чашкою чаю з моєю подругою Катериною, вона почала розповідати мені історію про те, як її дочка ходила до дитячого садка. Дочка Катерини, Діана, переказала розмову між двома друзями та їхньою вихователькою. Ця історія зацікавила мене, і я уважно слухала, як Катерина почала описувати події. Катерина та її подруга залишили своїх дітей грати в одній кімнаті, а самі розмовляли в іншій. Вони говорили на різні теми, включаючи свої сім’ї та дитячий садок. Катерина високо відгукувалася про дитячий садок та персонал, за винятком однієї виховательки з групи Діани.
Подруга не могла порозумітися з вихователькою, яку вона сприймала як вискочку. Вона навіть критикувала стиль одягу виховательки, нарікаючи на те, що та завжди одягається, як чоловік і зовсім не носить спідниць та суконь. Дні йшли за днями, і Катерина не згадувала про їхню розмову, поки одного разу в п’ятницю не прийшла за Діаною. На її подив, вихователька, яку вона критикувала, була одягнена у гарний бежевий сарафан та вишневі балетки. Вона виглядала приголомшливо, і Катерина вражено замовкла. Дівчина привітала її чарівною посмішкою та запитала, чи відповідає вона тепер очікуванням Катерини про ідеального вчителя.
Катерина втратила мову і зніяковіла, зрозумівши, що її коментарі, ймовірно, дійшли до виховательки. Подруга тоді швидко пішла з дочкою, почуваючи себе присоромленою та ображеною. У неї навіть не було можливості вибачитися чи порозумітися. З того часу чоловік Катерини відвозив і забирав Діану з дитячого садка, а Катерина більше не обговорювала інших людей у такому негативному світлі. Подруга отримала цінний урок про наслідки своїх слів та про те, як вони можуть вплинути на інших людей.