Віталій не мав часу на батьків, навіть коли батько потрапив до лікарні. Але він по-справжньому зрозумів усе, коли мати зателефонувала йому з притулку.

Advertisements    

Віталій довгий час працював в одній із провідних компаній, і його робота часто передбачала відрядження за кордон на конференції. Його батька не стало, і він запропонував матері переїхати до нього до столиці, але та відмовилася. Якийсь час Віталій часто був відсутній по роботі і рідко бачився з батьками. Якось, коли Віталій був на конференції за кордоном, йому зателефонувала мама. Вона була в сльозах і казала: – Синку, приїжджай якнайшвидше, твій батько в лікарні. Потрібні дорогі ліки та догляд. – Я зараз у Німеччині, – відповів Віталій, – приїду до Києва тільки в суботу і одразу до тебе. Почекай трохи. Мамо, ти ж розумієш… робота – і з цими словами він поклав слухавку.

З того часу минуло сім місяців, і мама Віталія переїхала до будинку для літніх людей. Віталій відвідував її час від часу, але не дуже часто. Під час однієї із поїздок за кордон Віталію зателефонували з дому для літніх людей. – Вашій матері погано. Приїжджайте, будь ласка, якнайшвидше – сказала людина на іншому кінці дроту. Віталій тут же купив квитки та полетів додому. Прилетівши, він одразу ж вирушив у будинок для людей похилого віку, де знайшов свою матір, що лежить у ліжку. Вона сильно постаріла з того часу, як він бачив її востаннє. – Мамо, що я можу зробити, щоб ти відчула себе щасливою? – спитав Віталій. – Синку, ти можеш допомогти. Нам потрібен холодильник, бо в нас один на всіх.

Advertisements    

Потрібен телевізор, бо старий зламався. Радіо є, але воно також уже не працює. Потрібен новий посуд. Інтернет не потрібен, краще привезти пару книжок, – слабко відповіла його мати, ніяково усміхаючись. – Чому ти не говорила про це раніше? Я б усе привіз, аби ти була здорова і жила в комфорті, – сказав Віталій. – Синку, мені стільки довелося пережити, що я не боюся жодних труднощів.

Все це зовсім не важливо. Зроби це хоча б для себе… Якщо ти колись опинишся тут, тобі буде важко… Хіба старість може бути гіршою за це? – сказала мати. Віталій був приголомшений словами матері. Він зрозумів, що не був поряд з нею так часто, як слід. Він пообіцяв собі частіше відвідувати її і стежити за тим, щоб вона мала все необхідне. Він знав, що старість може бути важким і самотнім часом, і хотів, щоб у житті його матері було хоч трохи щастя.

Advertisements