Наталя дуже любила дощову погоду. Після дощу світ начебто перетворювався, наповнювався життям та свіжістю. У Наталії був вихідний, і вона любила гуляти на самоті, думати про своє. Несподівано її гукнули. -Дівчино, ви промокнете, давайте я вас підвезу? Наталя різко обернулася і зустрілася з лукавим поглядом карих очей. Поруч пригальмував чоловік на дорогій іномарці.
-Немає потреби, промокнути не так стра шно. Ви не думали, що комусь може просто сподобається гуляти за такої погоди? Чоловік задумливо кивнув головою. Наталя пройшла далі. Несподівано той чоловік її наздогнав. -Я вирішив теж спробувати! Вони розмовляли, потім пішли до кафе і випили кави. Наприкінці дня обмінялися номерами, тільки тоді Ната помітила обручку на безіменному пальці і засм утилася.
Але це навіть не завадило продовженню знайомства. І з часом виникли почуття, а з ними стосунки. Із Сергієм Наталя почувала себе коханою та оточеною увагою. При цьому вона знала, що у нього дружина та двоє дітей, їй зовсім не хотілося руйнувати сім’ю. Дівчина опинилася перед складною дилемою, адже не можна йти на поводі сентиментальних почуттів.