Надія Семенівна та Ігор Михайлович пенсіонери. Все життя прожили у селі. Виростили сина та дочку. Дочка поїхала до Києва, вийшла заміж, нар одила їм онука. Син мешкає в Одесі. Він має свій бізнес. Подарував батькам машину, щоб вони до міста їздили. Все б добре, тільки одного разу Ігор Михайлович зник. Тобто, як зник. Дружина була у сусідки, пила чай із медом, коли їй зателефонував Ігор. – Я пішов. Не чекай на мене і не шукай. – Куди пішов? – Здивувалася Надя. – До іншої. Назовсім…
Надя з Сонею (сусідкою) прибігли до неї додому, а там усі напівпорожні шафи. Ігор зібрав свої речі, сів у машину та поїхав… Надя весь день дзвонила до чоловіка. У відповідь чула лише одне – “Абонент недоступний”. Подзвонила, повідомила доньку та сина. Дочка заохала, син сказав одне: “Виїжджаю!”. А опівдні прийшла Соня і повідомила, що Ігор, посадивши в машину Галину та двох її дітей поїхав у напрямку міста. Сусіди бачили… Галина, жінка на рік молодша за їхню дочку, роз лучена з двома дітьми. Працювала на фермі. Надія Семенівна плакала.
Все життя прожили у мирі та злагоді. А тут чоловік таке викинув. Як тепер на вулицю вийти? Як людям у очі дивитися? Соромно! Приїхав син. Дізнався подробиці, дещо від матері, дещо від односельців, довідався про адресу, де живуть батько з Галиною. Поїхав розбиратися. Поговорити не вдалося. Ігор вигнав сина, сказавши, що сам може розібратися зі своїм життям. Син, роз лютившись, заявив, що машину він купував батькові з матір’ю. А оскільки батька тепер у нього немає, то машина має дістатись матері.
Сів, зірвав дроти із замку запалювання, і поїхав до села до матері. Ігор Михайлович, помстившись, накатал кляузу на сина в податкову… Через місяць, Ігор Михайлович та Надія Семенівна роз лучилися, будинок та машину продали, гроші поділили навпіл. Діти, додавши своїх грошей до грошей матері, купили їй однокімнатну квартиру у Києві. У тому ж будинку, де живе дочка. У Надії Семенівни з’явився кавалер. Жінка зрозуміла, що рано ще співати останню пісню. Про Ігоря нічого поганого не розповідає. А якщо що й згадує, то лише з вдячністю за щасливе, спільне життя.