Мене виховали у впевненості, що жінка повинна коритися чоловікові у всьому, заради щасливого сімейного життя. Так було у бабусі, мами. Тобто я навіть не підозрювала, що це неправильно. Вийшовши заміж за Влада, я не могла ро зпоряджатися своїми грошима, адже вся зарплата зараховувалася на чоловікову картку. Він у мене викладач в економічному інституті, тож роз уміє, як правильно ро зпоряджатися бюджетом. Якщо я хочу піти кудись із подругами, або придбати собі що-небудь, то маю узгодити це з Владом.
Тому купуємо ми лише найнеобхідніше. Про це дізналися мої подруги. Ми тоді сиділи у затишному кафе та обговорювали останні події, і мова зайшла про влаштування сім’ї кожної з нас. Вони здивувалися. – Як так? Тобто ти працюєш, витрачаєш свій час і сили, а гроші ніколи в очі не бачила і не можеш себе трохи чимось смачним порадувати без відома чоловіка?! Подруги запевняли, що це неправильно. Ми живемо в сучасному суспільстві, де жінки вільні та мають рівні права з чоловіком. Я обмірковувала це досить довго.
І тоді мені спало на думку: “А справді! Чому я стільки працюю, але гроші отримує Влад?” Пішла до бухгалтера на своїй роботі, перед тим оформивши банківську картку. Я дала їй нову картку і попросила надсилати зарплату на неї. Коли чоловік дізнався, що я зробила, то вчинив скандал. Я намагалася пояснити, що це все-таки мої гроші, і я хочу ними ро зпоряджатися, але марно.
Влад подзвони моїй мамі, і вона підтримала його. Те саме зробила і бабуся. Потім чоловік подав на роз лучення. Я була дуже здивована, адже я вважала це не таким важливим, що б роз лучатися. Та вже як є. Подруги підтримали мене, допомогли знайти кращу і високооплачувану роботу, яка б легко покривала всі мої потреби і навіть давала мені можливість не турбуватися про завтрашній день. Ольга, моя подруга, запропонувала поки що пожити удвох у її квартирі. Зараз я вільна і це відчуття, коли тобі не потрібно звітувати за кожну витрачену копійку, не потрібно пред’являти чек і виправдовуватися за зайву шоколадку – неймовірно.