Свекруха переїхала до нас на тиждень. А коли поїхала, з нашого будинку зникли.

Advertisements    

На тиждень до нас приїхала свекруха. Ми з нею не особливо, звичайно, дружимо, але я трималася молодцем і не повелася на жодну провокацію з її боку, хоч їх, не приховую, було чимало – вона вміє виводити людей із себе без жодного слова. За день до її від’їзду до нас приїхали племінники чоловіка. Їх 3, але здавалося, що наша хата вирішила знести цілу футбольну команду. Я рахувала дні, коли вони всі вже роз’їдуться по своїх будинках. Я не могла спокійно жити у власному будинку. Я прокидалася, коли прокидалася свекруха, спала також за її розкладом.

Не їсти спокійно, ні пити, ні серіальчик подивитися… Нарешті, настав той довгоочікуваний день. У свекрухи із собою не було речей. Так, тільки одна сумка середня, де знаходилися її щітки, гребінці, одяг і всі інші дрібниці. Наступного ранку я не могла повірити своєму щастю. Я прокинулася сама: не від сміху, не від гуркоту і навіть не від звуку телевізора. Моя улюблена частина дня – ранкова кава. Це така рутинна частина, коли я складаю плани на день, роблю собі настрій, створюю собі позитив на весь день і набираюсь енергією.

Advertisements    

Значить, я заходжу на кухню, а кавоварки немає. Я все перерила – ні і ні. “Добре,” – думаю, – “розчинну вип’ю, потім шукаю.”. Але, забігаючи наперед скажу, кавоварку я так і не знайшла. А потім, коли вирішила приготувати чоловікові сніданок, не знайшла блендера для смузі. Чоловік прокинувся. Коли він зайшов на кухню, по його обличчу вже зрозуміла, що в нього теж є питання щодо місця знаходження деяких речей. Потім я згадала, що в нас удома були погроми 2 дні та таємна nліція цілий тиждень. Я одразу зрозуміла, свекруха явно щось наробила.

На її обличчі було написано, що вона ще не нашкодила. Коротше, чоловік зателефонував мамі, поговорив і заявив: – Завтра поїдемо техніку куnувати. – А стара де? – Запитала я. – У смітнику… чи вже в пункті переробки. Я розумію, звідки в моїй свекрусі, зростом з тумбочку, стільки ненависті, щоб таке провернути… Але, скажу чесно, я їй вдячна, бо нам і так давно хотілося оновити техніку в будинку, а вона створила чудовий привід для цього. Тепер я щоранку насолоджуюся гаряченькою кавою з нової кавоварки і дивлюся публікації в соцмережах, де на задньому плані красується наша стара техніка.

Advertisements