Алла ніколи не знала свого біологічного батька та й мати ніколи не згадувала про нього. Своїм батьком вона вважала вітчима. Тільки коли батьки її нареченого поцікавилися її спадковістю та генами, вона випросила у матері інформацію про свого батька. Мама неохоче поділилася історією про те, як вона закохалася в аспіранта, коли навчалася на подагога. Коли вона завагітніла, чоловік втік.
Наталя зіткнулася із засудженням з боку родичів та колег, оскільки виховувала Аллу сама, а потім знайшла люблячого чоловіка та народила сина. Тепер, як 20-річна закохана дівчина, Алла планувала весілля зі своїм нареченим Олегом, чиї заможні батьки цікавилися її походженням. Мати назвала ім’я та прізвище біологічного батька, але не знала, де і як його знайти.
Олег взяв цю справу на себе та організував для Алли зустріч із рідним батьком. Подібність між батьком і дочкою була разючою. Однак він дав зрозуміти, що не хоче ані відносин, ані фінансової підтримки зі свого боку. Алла не витримала його холодності та втекла до машини Олега. Вона сказала нареченому, щоб він повідомив своїх батьків, що якщо підлість передається у спадок, то джерелом є її батько.