Мати Олени, Інна, завжди критикувала свою дочку, ніколи не була задоволена тим, як та забирається або робить роботу по дому. Якось Олена прийшла додому з роботи втомлена і не в настрої розбиратися зі скаргами матері. Інна посварила дочку за те, що та не помила посуд і не завантажила пральну машину належним чином. Олена, виснажена, захищалася, говорячи, що вона надто втомилася від постійної критики матері. Згодом Інна поскаржилася своїй подрузі Вірі на поведінку своєї дочки. Віра зауважила, що Інна завжди була надто вимогливою і що її колишній чоловік Ігор пішов саме через її постійні скарги. Віра запропонувала Інні дозволити Олені переїхати та навчитися жити самостійно.
Але Олена сама вирішила переїхати та жити у квартирі своєї бабусі. Інна спочатку скептично поставилася до здатності дочки жити самій, але врешті-решт погодилася з таким варіантом. Однак вона не могла втриматися від того, щоб часто відвідувати Олену, щоб перевірити її та покритикувати її навички ведення домашнього господарства. Олена, яка живе тепер самостійно, здобула свободу та щастя у своєму новому житті. Вона спромоглася утримувати свій будинок і навіть почала отримувати увагу від чоловіків. Інна, навпаки, продовжувала бути вимогливою та критичною, часто дзвонила та приходила до Олени без запрошення. Через місяць Інна зажадала, щоб Олена повернулася додому, заявивши, що у квартирі її доньки безладдя – і що їй треба знову жити з матір’ю. Олена відмовилася і вирішила поїхати ще далі – і жити із батьком.
Інна була спустошена і намагалася переконати Олену залишитися, але її дочка вже ухвалила рішення. Олена насолоджувалась своїм новим життям далеко від постійної критики матері. Вона стала успішною, незалежною жінкою, яка без проблем управляє власним будинком і життям. Незважаючи на їхнє постійне спілкування, Інна не могла пробачити Олені її від’їзд, і їхні стосунки залишалися напруженими. Олена, у свою чергу, втомилася від дитячої поведінки матері та продовжувала жити самостійним та щасливим життям, ніколи не плануючи повертатися до будинку матері.