Надя продала свою квартиру, щоб допомогти чоловікові стати на ноги. Але виліkувавшись, той одразу покинув Надю, хоча та була вже на останніх тер мінах ваrітності.

Advertisements    

Надя ніколи не думала, що одного разу вона відчуватиме симпатію до людини, через яку вона мало не зробила найбільшу помилку у своєму житті. Якби все склалося інакше, її дитина зростала б у дитяrому будинку, а її самої вже не було б в живих. Тепер вона дивилася на свою колишню свекруху і думала, чим вона може їй допомогти. Дитинство Наді пройшло у дитяrому будинку після того, як її батьки пішли з життя у ранньому дитинстві. Ніхто не хотів її удочеряти, тому дівчина навчилася поводитися так, щоб люди не замислювалися про це.

Вероніка Павлівна, вихователька в дитяоrму будинку, якось сказала їй: – Надю, тобі треба бути добрішою до людей, тоді тобі може пощастити більше. Надя відповіла: – Може, я не хочу, щоб мене вдочерили. Може, мені й тут добре. У вісімнадцять років Надя пішла з дитячого будинку та переїхала до квартири батьків. Вона знайшла все так, як було залишено, і почала забиратися. Незабаром дівчина вступила до коледжу, стала кухарем і влаштувалася на роботу до невеликого кафе. Здавалося, що успіх нарешті повернувся до неї обличчям. Надя зустріла Андрія на пляжі, і після недовгого спілкування молоді люди щиро покохали одне одного. Вони побралися, але мати Андрія не схвалювала Надю. Дівчина терпіла погане звернення, бо Андрій любив її, та й у них ось-ось мав народитися малюк. Однак, коли Андрія несподівано поклали до ліkарні, Надя важко зводила кінці з кінцями.

Advertisements    

Зневірившись, дівчина продала свою квартиру, щоб оплатити ліkування Андрія. На жа ль, Андрій цього не оцінив та покинув її, залишивши дівчину буквально ні з чим. Коли жити стало ніде, а грошей не було, Надя задумалася про те, щоби віддати дитину на усиновлення. Але саме тоді одна добра жінка на ім’я Марія Петрівна запропонувала їй житло і роботу натомість, що дівчина допомагатиме їй по дому. Через роки Надя знайшла свою колишню свекруху бездомною після того, як її вигнав із дому старший син. Надя не могла взяти її до себе, але запропонувала допомогти їй знайти місце у будинку для людей похилого віку. Хоча колись вона хотіла справедливості, Надя не знайшла задоволення в стражданнях своєї колишньої свекрухи. Життя непередбачуване, і дуже важливо допомагати нужденним, адже в майбутньому вони можуть допомогти вам.

Advertisements