Мене звуть Марія, і я нещодавно вийшла заміж за Степана. Я була по вуха закохана в нього і думала, що знайшла свою ідеальну пару. Проте за два місяці після весілля я отримала дві новини, які перевернули мій світ. По-перше, я виявила, що була ваrітна, що сповнило мене радістю. Але потім я дізналася, що Степан мені зраджує. Я була спустошена і не знала, що робити. Я вирішила розповісти Степанові про свої знахідки, сподіваючись, що він вибачиться і намагатиметься налагодити наші стосунки. Але натомість він виявився лише черствішим і, здавалося, зовсім не дбав про мої почуття.
Він навіть розповів, що вибрав мене лише тому, що його батьки не схвалювали його попередні стосунки. У мене було розбите серце в брязкіт, і я відчувала себе чужою у власному будинку. Моя свекруха, здавалося, не помічала мого болю і намагалася і мене в домі не помічати, продовжуючи навантажувати мене домашніми справами. Я відчувала себе пригніченою і самотньою, але нікому не розповідала ні про свою ваrітність, ні про зраду. Якось до мене приїхав батько і одразу помітив, що щось не так. Я не змогла тримати себе в руках і сльозах розповіла йому про все.
Не роздумуючи, батько запропонував забрати мене додому. Залишити Степана було важким рішенням, але я знала, що воно правильне. Батько став для мене опорою, підтримував мене під час ваrітності та після розлучення. Я зрозуміла, що мені пощастило, що він був у моєму житті, і що мені не потрібен такий чоловік, як Степан, щоб бути щасливою. Озираючись назад, я розумію, що моя любов до Степана засліпила мене до його недоліків і що я мала побачити всі погані ознаки раніше. Я вдячна за уроки, які я здобула, і за підтримку моєї родини. І найголовніше, я з нетерпінням чекаю появи на світ моєї дитини та початку нового розділу в моєму житті.