Я завжди відчувала потребу в грошах і знала, що заробити їх буде нелегко. Я з нетерпінням чекала на закінчення школи і почала працювати, тому що хотіла заробити достатньо, щоб купити квартиру. Батьки мали молодшу доньку, яка ще навчалася, і жодної фінансової допомоги від них я не чекала. Я влаштувалася продавцем у магазин і паралельно навчалася на бухгалтерських курсах.
Я багато працювала, часто на двох роботах, і навіть писала реферати і курсові на замовлення. Я їла в основному локшину швидкого приготування і вівсянку, куплену по акції і з простроченим терміном придатності, що згодом позначилося на моїй зовнішності. Хоча на роботі мене дуже цінували, колеги висміювали мій зовнішній вигляд, приходили на роботу в новому одязі та вихвалялися покупками. Після трьох років напруженої роботи я, нарешті, купила квартиру і зосередилася на кар’єрі, у мене з’явилося більше вільного часу та грошей на одяг та косметику.
Незабаром я почала зустрічатися з Андрієм, молодим чоловіком, з яким познайомилася в кінотеатрі; через рік ми заручилися. Однак пізніше я дізналася від друзів, що Андрій цікавився мною тільки через мою квартиру, і він не одружився б на мені, якби я не передала йому частину свого житла. Я зрозуміла, що означає наше «кохання» для Андрія, і я не хотіла бути з кимось, хто бачив у мені лише джерело матеріальних благ. Не роздумуючи, я скасувала весілля і назавжди розірвала ці стосунки.