Коли Марина згадала, що в одній пал аті з нею циганка, я не міг не відчути занепокоєння за неї. Моя дружина була ваrітна і мала скоро нар одити, тому думка про те, що ще одна жінка переживає те саме в лікарняній пал аті, привернула мою увагу. Я відразу ж занепокоївся і насторожився, згадавши свій негативний досвід спілкування з громадою циган. Однак Марина запевнила мене, що ця жінка зовсім інша, і я вирішив почути її історію. Як виявилося, Азалія була ваrітна втретє після двох невдалих ваrітностей .
Уся її сім’я була стривожена та стурбована її станом, але вона походила з респектабельної циганської сім’ї, яка чесно заробляла на життя, продаючи фрукти та овочі зі своєї ферми за містом. Марина навіть була зачарована їхніми традиціями, що змусило мене задуматися про те, що, можливо, я був дуже поспішний у своїх судженнях. Лікарі уважно стежили за станом Азалії, і коли вона нар одила свого сина за допомогою кесаревого розтину, хвиля радості пішла по всьому полоrовому будинку. Марина час від часу відвідувала свою подружку, а коли настав час її виписувати, вся родина Азалії приїхала, щоб забрати її додому. Було багато дорогих машин і навіть лімузин, і вони зустрічали її та її сина повітряними кулями та сльозами щастя.
Це був як кадр із фільму. Незабаром Марина наро дила нашу дочку, і ми повернулися додому. Але вони з Азалією продовжували спілкуватися, причому циганка навіть пропонувала їй допомогу та підтримку за потреби. Цей досвід навчив мене тому, що несправедливо судити про когось лише на підставі його національності чи минулого досвіду спілкування з іншими представниками його громади. Кожна людина має свою історію, і важливо вислухати і зрозуміти її, перш ніж робити будь-які припущення чи судження.