Коли я був дитиною, я мав щасливу сім’ю з обома батьками. Але одного дня все змінилося. Моя мама за хворіла, і її відвезли до ліkарні, де ми дізналися, що вона невиліkовно хвора. Вона пішла з життя на наших очах, залишивши нас з батьком самотніми у цьому світі. Тато тяжко пережив догляд матері і навіть забув про мене на якийсь час, часто споживаючи алкоrоль, щоб заглушити біль.
Зрештою, він зрозумів, що йому треба дбати про мене, і ми спробували якось рухатися далі. Незабаром він познайомився з Оксаною, і врешті-решт вони одружилися, привівши до нашої родини почуття нового щастя. Але все швидко зіпс увалося. Тато та мачуха почали сваритися, а Оксана звинувачувала мене у своїх проблемах, навіть вимагала, щоб я з’їхав, щоб вони з татом могли жити спокійно. Я с тав ізгоєм у власному будинку і звик цілими днями залишатися у своїй kімнаті, щоб уникнути kонфронтації. Мій батько трагічно загинув, і я знову залишився сам.
Оксана намагалася заволодіти татовою квартирою, але моя добра сусідка та її чоловік заступилися за мене та допомогли пережити важкий етап мого життя. Вони стали моєю сім’єю, і я досі вдячний їм за підтримку та любов. Те пер я намагаюся допо магати їм, коли можу, тому що вони вже на пенсії. Незважаючи на труднощі, з якими я зіткнувся, я зрозумів, що у світі є хороші люди, які готові допомогти, навіть якщо між вами немає жодного родинного зв’язку.