Останні два тижні Таня провела у ліkарні зі своїм сином, лежачи з ним у двомісній палаті. Вона мала мовчазну сусідку, яка нещодавно заїхала зі своєю дитиною, і вони взагалі не спілкувалися. Таню це не напружувало, оскільки вона вже знаходилася в процесі виписки, але переживала з іншого приводу… Нещодавно вона втратила роботу через постійну слабкість сина, а аліменти від чоловіка були як завжди мізерними. Обов’язок за квартиру зростав, і грошей ледве вистачало на їжу.
Таня подумала, що їй слід зателефонувати своїй найкращій подрузі Олені, бо та мала чудового начальника, який міг би допомогти їй влаштуватися на роботу. Перш ніж вона встигла подумати про це, Олена зателефонувала їй сама. Таня була в нестямі від радості і тихо шепотіла в трубку, щоб не потурбувати сусідку. Її подруга була у відпустці зі своїм чоловіком та розповіла Тані, як там круто. Таня сиділа в ліkарні, почуваючи себе пригніченою, поки на вулиці було холодно. Подруга потім надіслала їй фотографії багато накритого столу та задоволених облич її та чоловіка – і Таня кинула телефон на ліжковий столик і беззвучно заплакала. І раптом сусідка по палаті заговорила. Вона просила Таню, чим вона заробляє на життя, і Таня зізналася, що її звільнили через постійну слабкість її сина. Потім сусідка запитала, чи Таня може працювати віддалено, і та з посмішкою кивнула.
Тієї ж секунди сусідка зателефонувала і поговорив з кимось щодо прийому Тані на роботу бухгалтером до компанії з вантажоперевезень. Таня була вражена і вдячна, а сусідка сказала їй більше не плакати, бо тепер вона має роботу з гарною зарплатою. Виявилося, що сусідці, яку звали Ірина, терміново знадобився бухгалтер і Таня ідеально підходила. Таня не могла повірити своєму успіху і плакала від радості. Ірина розповіла про своє життя та зізналася Тані, що їм пощастило, що вони знайшли один одного.